MINISTRY AMONG VETERANS

AND SERVICEMEN

СДУЖІННЯ СЕРЕД ВЕТАРАНІВ

ТА ВІЙСЬКОВИХ

Dear friends,

Ministry to veterans and servicemen is perhaps the most unique service we have ever been involved in. It is unlike any other ministry because of the special level of trust and confidentiality it requires.

Most of the time, we cannot capture pain and wounds on camera, post photos on social media, or report with bright videos. The majority of the work happens face-to-face — where someone opens their soul for the first time, sharing about trauma, loss, and the search for God in the midst of that pain. It is like the secrecy of confession, making this ministry quiet and unseen… yet deeply important.

Дорогі друзі,

Служіння ветеранам та військовим — це, мабуть, найособливіше служіння з усього у що ми були залучені раніше. Воно відрізняється від будь-якого іншого служіння, бо тут — особливий рівень довіри та конфіденційності.

Здебільшого ми не можемо знімати біль і рани на камеру, викладати фото у соцмережі чи звітувати яскравими відео. Більшість роботи відбувається тет-а-тет — там, де хтось вперше відкриває душу, розповідає про травми, втрати та пошуки Бога посеред цього болю. Це схоже на таємницю сповіді, і цим служіння стає тихим, непомітним… але дуже дуже важливим.

This is our new CRU military team.

Це наша нова команда військового служіння

Here, we do not work with numbers — we work with individuals.
Our goal is to help a soldier or veteran find a path to healing, reconciliation with God, and a renewed sense of purpose. But that is not the end of the story. Our aim is for those who have received support to begin serving others — their fellow soldiers, friends, and acquaintances among veterans and servicemen. This creates a spiritual multiplication effect. Imagine: if 7–10 such people each find three more to help, over time it could grow into a true spiritual movement, where veterans support veterans and servicemen find hope right where they are.

Here are a few stories I can share with you:

Тут ми працюємо не з цифрами, а з конкретними людьми.
Мета — допомогти воїну чи ветерану знайти шлях до зцілення, примирення з Богом і відкрити новий сенс життя. Але на цьому історія не закінчується. Наша ціль щоб ті, хто отримав підтримку, починали служити іншим — своїм побратимам, друзям, знайомим ветеранам та військовим . Це створює ефект духовного примноження. Уявіть: якщо 7–10 таких людей знайдуть ще по 3, кому допомогти, через певний час це може перерости у справжній духовний рух, де ветерани підтримують ветеранів, а військові знаходять надію просто там, де вони зараз.
Ось невеличка частина історій якими я можу поділитися з вами:

Kostik.

 He was transferred to our platoon a year into the war. I was the first to meet him, show him where he could rest, and help him settle in. Soon we talked about faith, and I learned that he used to attend church but had lost connection with it. Kostik was open to talking about God and was not ashamed to do so in front of the whole platoon. After our conversations, he restored his relationship with the Lord, and we regularly met to read the Bible and pray together. Later, we began a Bible study for new believers.

Його перевели у наш взвод через рік війни. Я перший зустрів його, показав місце для відпочинку, допоміг освоїтися. Незабаром ми заговорили про віру, і я дізнався, що він колись ходив до церкви, але втратив зв’язок із нею. Костік був відкритий до розмов про Бога, навіть не соромився цього перед усім взводом. Після наших розмов він відновив стосунки з Господом, і ми регулярно зустрічалися, читали Біблію та молилися. Згодом почали разом проходити курс біблійного вивчення для новонавернених.

This happened right in the midst of the war — during our short rest breaks between missions. When we were on the front line, we sent Bible verses to each other. After I was discharged, we met again. Kostik said:

"Do you remember when we studied the Bible together? Can we do that again online when I return from the front?"

 Це відбувалося прямо під час війни — у хвилини відпочинку між завданнями. А коли ми були на бойових позиціях, то пересилали один одному біблійні вірші. Після мого звільнення ми знову зустрілися. Костік сказав:

— Пам’ятаєш, як ми разом вивчали Біблію? Можемо продовжити це онлайн, коли я повертатимуся з бойових?

Sasha.

A hero in my eyes. In the first days of the war, he went to the enlistment office, though he had never served in the army before. He was assigned to the border guard. Sasha combines the courage and bravery of a soldier with the spiritual strength of a true Christian. He fought fearlessly in various parts of the front but was seriously wounded near Bakhmut, including an injury to his neck. He miraculously survived. After being discharged, he returned to his family.

Це особлива людина, яка є героєм у моїх очах. У перші дні війни він пішов до військкомату, хоча ніколи не служив у армії. Його зарахували до прикордонників. Він поєднує мужність та відвагу військового із силою духу справжнього християнина. Саша відчайдушно воював на різних ділянках фронту, але в боях під Бахмутом отримав серйозні поранення, одне з яких — у шию. Він чудом вижив. Після звільнення з армії повернувся до сім’ї.

Yet there are almost no Christians with combat experience in his circle, so he needs fellowship not just with believers, but with those who have also been through the war. Such people can help each other face the challenges of post-traumatic stress and live out their faith during reintegration.

Та в його оточенні майже немає християн із бойовим досвідом, і тому він потребує спілкування не просто з віруючими, а саме з тими, хто теж пройшов війну. Такі люди можуть допомагати один одному долати виклики посттравматичного розладу та як християни боротися з труднощами повернення з війни.

Toha.

The most experienced sergeant at our company’s stronghold, highly respected by everyone. During my first shift, heavy shelling began. Not knowing what else to do, I loudly prayed the Lord’s Prayer so that everyone could hear. God protected us, and from that moment on, everyone knew I was a believer. One day, when Toha was giving out assignments, I asked for a few minutes with the men.

"You’ve got three," he replied, still unsure of me.

I read a Psalm, spoke from my heart, and prayed. The men listened, then hugged me and thanked me. Toha came over and said:

"Next time, I’ll give you fifteen."

Він був найдосвідченішим сержантом на нашому ротному опорному пункті. Мав великий бойовий досвід, і до його слів усі прислухалися. Під час мого першого чергування почався шалений обстріл. Не знаючи, що робити, я голосно молився «Отче наш», щоб усі чули. Бог зберіг нас, і відтоді всі знали, що я віруючий. Якось, коли Тоха проводив рознарядку, я попросив кілька хвилин для хлопців.
— У тебе є три, — відповів він, мабуть, ще не довіряючи.

Я прочитав уривок із Псалма, сказав кілька слів від серця й помолився. Хлопці слухали, а потім обіймали та дякували. Тоха підійшов і сказав:

— Наступного разу дам п’ятнадцять.

We became close friends. When we had to leave a position where I had built a small chapel, Toha, along with Bohdan and a few others, went back under fire to retrieve the icons. Four months later, Toha was killed in battle near Donetsk airport.

Ми дуже здружилися. Він став однією з найближчих мені людей поза моїм взводом зв’язку. Я намагався свідчити йому про Христа при кожній нагоді. Коли нам довелося залишити позицію, де я власноруч збудував маленьку капличку, Тоха разом із Богданом та ще кількома побратимами під обстрілами прорвався назад, щоб забрати… ікони з цієї каплички. Через чотири місяці Тоха загинув у боях під Донецьким аеропортом.

Bohdan

The youngest in Toha’s close circle. Toha always tried to protect him. One day he told me he was from a Christian family, had attended an evangelical church, and had gone to Christian summer camps as a child. But as a teenager, he decided to live without God. He was glad to find a believer like me on the battlefield and said he wanted to return to God. I encouraged him to read the Bible and grow spiritually. Just weeks after Toha’s death, Bohdan’s position was surrounded. During the capture, everyone was taken prisoner, but Bohdan was executed on the spot… I learned this from a man who had been with him and returned from captivity a year later. Bohdan was only about 22. I hope to see him again in heaven one day.

Наймолодший із близького оточення Тохи. Тоха завжди намагався його берегти. Якось ми розговорилися, і він зізнався, що з християнської сім’ї. У дитинстві відвідував євангельську церкву, бував у дитячих християнських таборах. Але підлітком вирішив жити без Бога. Він дуже зрадів, коли на війні знайшов мене — віруючу людину. Сказав, що хоче відновити стосунки з Богом. Я підбадьорював його читати Біблію й рости духовно. Через кілька тижнів після загибелі Тохи його позицію взяли в оточення. Під час захоплення всі потрапили в полон, а Богдана розстріляли на місці… Це мені розповів хлопець, який був з ним і повернувся з полону через рік. Богдану було мабуть лише 22. Я сподіваюся одного дня зустрітися з ним на небі.

According to the Ministry of Veterans Affairs and analytical sources, there are currently around 1.2 million veterans in Ukraine as of 2025. It is projected that the total number of veterans (including families) may reach 5–6 million after the war. All of them face challenges in psychological support, social and family adaptation, and more. But God’s Word, together with care and support, can bring true comfort and hope even in the hardest situations — and restore life where all hope seems lost.

Міністерство у справах ветеранів та відповідні аналітичні джерела оцінюють наразі приблизно 1,2 мільйона ветеранів в Україні станом на 2025 рік. Є проєкції, що загальна кількість ветеранів (разом із родинами) може сягнути 5–6 мільйонів після завершення війни. Всі ці люди зіштовхуються з викликами психологічної підтримки, соціальної, сімейної та іншої адаптації. Але Боже слово разом з піклуванням та підтримкою може приносити справжню втіху та надію в самих складних ситуаціях та відновити те де вже втрачена люба надія. 

We are grateful to each of you who supports our ministry among veterans and servicemen’s families, joining in the work of bringing hope to the brokenhearted.

Тому ми дякуємо кожному з вас, хто підтримує наше служіння серед сімей ветеранів та військових та долучає себе у служіння надії для розбитих серцем.

Please pray for:

- Kostik and other young Christians serving in the military;
- Sasha and Christians returning from the front;
- Those who do not yet know Christ but for whom God has a plan of healing and restoration;
- Us, that we may continue to serve these people and share with them the Gospel of hope.

On August 10, I will return to Ukraine and plan to meet with veterans and servicemen. Please also pray for this time.

 Будь ласка, моліться за: 

Костіка та інших молодих християн на війні; 

Сашу та християн, які повертаються з фронту; 

тих, хто ще не знає Христа, але для кого у Бога є план зцілення та відновлення життя; 

нас, щоб ми могли служити таким людям і нести їм Євангеліє надії.

10 серпня я знову їду в Україну та планую мати зустрічі з ветеранами та військовими. Тому будь ласка моліться за цей час також.

IF YOU WANT SUPPORT US SCAN QR CODE                                 BELOW

In one ministry with you, Zhenya and Lena Yazvinskyy

В одному з вами служінні Женя та Лена Язвінські