VIDEOS AND PHOTOS FROM OUR MINISTRY

ВІДЕО ТА ФОТО ЗІ СЛУЖІННЯ

Thanks to you, we are able to continue serving veterans.

Without your partnership, we simply would not have the resources or opportunity to do this.

Завдяки вам, ми продовжуємо служити ветеранам.

This time, I’d like to invite you to watch a short video about one of our retreats, where you can see and hear directly from the veterans who participated.

I also want to remind you that these men had the opportunity to take part in this project, hear about Christ, and for some of them, even attend a Protestant church for the very first time—all because you chose to support our ministry and pray for us!

В цей раз я прпоную вам подивитися не велике відео про один з наших ретритів, побачити та почути відгуки реальних ветеранів. Але ще раз хочу нагадати вам, що всі ці люди мали можливість бути на цьому проекті, чути про Христа та навіть вперше відвідати протестанську церкву саме тому що ви вирішили підтримувати наше служіння та молитися за нас! Без вашої участі ми би не мали можливість та ресурси робити це.

Also, if you would like to show it at your church, you can find the video at this link:

Також, щоб показати його у вас в церкві, ви можете знайти це відео за посиланням:

The link to the video for showing at your church CLICK HERE 

And just a little bit about some of the participants in this project:

І зовсім трошки про деяких учасників цього проекту:

Ihor

Ігор

His father, Vasyl, served with me in the same battalion. We went through some of the hardest battles of 2022 together. I shared the Gospel with him, and we read the Bible and prayed together. I hope and believe that he became a Christian.

Vasyl was killed in 2023. Just a few hours before his death, we had lunch together, and for the first time he told me about his son, Ihor, who had also been mobilized and had recently gone to war. Vasyl told me how worried he was about his son and how much he wanted him to live. A few hours later, Vasyl was killed.

After Vasyl’s death, I found his son through Facebook. Ihor had also been seriously wounded and was later discharged from military service.

Його тато - Василь - служив разом зі мною в одному батальйоні. З його татом ми проходили найважчі бої в 2022 році, я йому свідкував, ми разом читали біблію та молились. Я сподіваюсь що він став християнином. Василь загинув в 2023, а за пару годин до його загибелі ми з ним разом обідали і тоді він вперше мені розказав про свого сина - Ігоря, якого теж мобілізували і який нещодавно поїхав теж на війну. Василь говорив що переживає за сина та хоче щоб він жив. А за пару годин він загинув. Після загибелі Василя, я через фейсбук, вийшов на його сина, який теж отривам важкі поранення і був звільнений зі служби. 

Vasyl (Ihor’s father) is in the center. This photo was taken after our “service on the war” when we read the Bible and prayed together. Василь ( тато Ігоря) в центрі. Це фото після нашого "служіння на війні" коли ми читали біблію та молились разом.

For Ihor, participating in our project was especially emotional because he had the opportunity to spend time with someone who had been a friend of his father and had spoken with him just hours before his death. He was able to hear that his father’s last conversation with me was about him—about how much his father loved him and wanted him to live.

We talked a lot, and we cried together. Later, Ihor wanted to visit our church, and we had many conversations about Christ, Christianity, and God.

Для Ігоря участь в нашому проекті була особливо емоційною так як він міг поспілкуватися з тим хто дружив з його татом і хто спілкувався з ним перед загибеллю. Почути що останні слова тата були про нього..  Ми багато спілкувалися та плакали разом. А потім він захотів відвідати нашу церкву і ми багато говорили про Христа, хритсиянство та Бога разом.

Yarik also served in the same battalion with me in 2022. He suffered severe blast injuries that damaged his internal organs and required many major abdominal surgeries, including the removal of portions of his intestines. He also struggles with severe PTSD.

I have been sharing the Gospel and talking with Yarik about Christ for a long time, and I was very glad that he also wanted to visit church with us. Before this, he had never attended a Protestant church.

Yarik and his fellow soldier, also named Ihor, who served with me in the same battalion as well, were deeply impressed by the Protestant church. They appreciated the clear and understandable sermon, the contemporary worship, and especially the atmosphere of love among people from many different cultures. The church we currently attend is an international church.

Ярік теж був в одному батальйоні зі мною в 2022 році. Він отримав важку контузію внутрішніх органів та мав багато полосних операцій, видалення кишок і тд, має важкий птср. Яріку я свідкую про Христа вже дуже давно і я радий що він теж захотів з нами відвідати церкву. До цього він жодного разу не був в протестанській церкві. Він, та його побратим, якого також зовуть Ігор (також служив зі мною в одному батальйоні) були дуже вражені протестанською церквою. Зрозумілою проповіддю, сучасним прославленням та атмосферою любові між льдьми в церкві які є представниками різних культур ( Наша церква яку ми зараз аідвідуємо - це міжнародна церква)

I was especially surprised by Anton. I’ve written to you about him before—he is a childhood friend of mine who used to attend church but later lost his faith.

He was seriously wounded in the war and had to undergo open-heart surgery. After everything he experienced during the war, he became even more distant from faith.

That’s why I was so surprised when he also wanted to visit our church with us. It was probably the first time he had stepped inside a church in the last ten years.

Я був вражений Антону. Колись я вже писав вам про нього - він мій товариш з дитинства, який ходив в церкву, а потім втратив віру. Він мав важке поранення та мав операцію на відкритому серці. Але після війни він ще більше втратив віру. Та я був дуже здивований що він теж захотів відвідати нашу церкву... це мабуть в перше він зайшов до церкви за останні 10 років.

We now have regular support group meetings with this group. The guys even take the initiative to organize calls themselves.

I can see that a real community of veterans is beginning to form—a community where they support and help one another. And most importantly, I can see God at work in the hearts of the men in this group.

Зараз з цією групою ми маємо регулярні групи підтримки. Хлопці навіть самі ініцюють дзвінки. Я бачу що у нас дійсно формується ветеранська спільнота, взаємодопомога та Бачу Божу роботу в серцях представників цієї групи.

In September, we are planning the next retreat for everyone who has already participated in our Budapest retreats. This retreat will include challenges in different areas of life, including the spiritual area. We want to encourage the participants to begin studying the Bible and seeking God.

The retreat will take place from September 24–28. We would greatly appreciate your prayers for all the preparations and, most importantly, that God would work in the hearts of the veterans.

If you would like to support this retreat financially, please let me know.

У вересні ми хочемо для всіх хто вже приїзжав в Будапешт, зробити наступний ретрит який буде мати виклики в різних сферах, включно з духовною сферою. Ми хочемо закликати учасників почати вивчати біблію та шукати Бога. Цей ретрит буде з 24 по 28 вересня. Тому ми потребуємо ваших молитв за рганізацію усього, а також щоб Бог діяв серед ветеранів. Якщо у вас буде бажання підтримати такий ретирт фінансово, то напишіть мені про це.

Once again, we want to thank you for your support and for your prayers for us!

А ми ще раз дякуємо вам за вашу підтримку та молитви за нас!

FOR GIVE A GIFT CLICK HERE

In one ministry with you Zhenya and Lena

В одному з вами служінні Женя та Лена